Росія перекидає війська з технікою з анексованого Криму та захопленої частини Херсонщини в Курську область. Про це повідомив керівник Центру вивчення окупації, а в минулому радник мера Маріуполя Петро Андрющенко. Які російські сили відправляються з Криму, а які залишаються? Як Росія використовує Кримський півострів для наступу в інших напрямках? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Альона Бадюк говорила з військовим експертом, полковником запасу ЗСУ, кримчанином Владиславом Селезньовим і з депутатом Херсонської обласної Ради Сергієм Хланем.
Через Маріуполь 7-8 червня російська армія перекинула щонайменше 10 нових САУ, комплекс ППО та понад 40 вантажівок із живою силою та боєприпасами. Як зазначив Петро Андрющенко, за наявною інформацією, далі техніку завантажують на залізницю і перекидають у Курську область – фактично в напрямку Сумської області. Керівник Центру вивчення окупації зазначив, що це, за його даними, наймасштабніше перекидання за останні півроку і перше такого роду за весь період війни.
Зазначимо, що в умовах анексії Кримського півострова редакція Крим.Реалії не може незалежно перевірити цю заяву.
Які сили російської армії розміщені в Криму?
За словами Владислава Селезньова, незважаючи на враження про високу мілітаризацію Криму, безпосередньо на півострові зосереджена обмежена кількість ударних сил.
Основну увагу приділено розміщенню авіації, ППО та використанню Криму як логістичного вузла.
«Авіаційні компоненти досить щільно розміщені. Ключові авіабази «Джанкой», «Кача», «Бельбек», «Саки», «Гвардійське» і «Кіровське», а також «Багерове» активно використовуються противником для запусків БПЛА і розміщення авіації», – сказав Владислав Селезньов.
Крім того, Крим використовується як великий військово-транспортний і ремонтно-відновлювальний центр. Саме звідси відправляються ешелони із забезпеченням для російських військ у Херсонській і Запорізькій областях України. Техніку, пошкоджену в боях, доправляють до Криму для відновлення і повторного використання.
Морська загроза, якої немає
За словами експерта, останніми роками російські військові активно облаштовують укріплення вздовж чорноморського узбережжя Криму, незважаючи на сумнівну ймовірність української морської десантної операції.
Ворог наполегливо протягом трьох років будує інженерні укріпленняВладислав Селезньов
Такі заходи, на думку Селезньова, зумовлені радше внутрішньою переконаністю росіян, ніж реальною загрозою.
«Ворог наполегливо протягом трьох років будує інженерні укріплення вздовж чорноморського узбережжя на території Чорноморського, Євпаторійського, а також Сімферопольського районів», – сказав Владислав Селезньов.
Однак, за його словами, природні умови регулярно зводять зусилля росіян нанівець: осінні та весняні шторми руйнують берегоукріплювальні споруди, змушуючи починати будівництво заново.
Керченський міст – критична артерія
Після ударів українських дронів і атаки на поромну переправу Росія зберігає критичну залежність від Керченського мосту. Цей об'єкт залишається основним маршрутом перекидання техніки, палива, боєприпасів і особового складу, незважаючи на розвиток транспортної інфраструктури на інших окупованих територіях.
«Фурами, тобто вантажним автотранспортом, це робити вкрай складно, тому що обсяг перевезень не відповідає потребам. Наприклад, звичайна фура може перевозити до 30 тонн вантажу, а залізничний ешелон – 5000 тонн. Цифри непорівнянні, – зазначив Владислав Селезньов.
Спроби налагодити логістику через північне узбережжя Азовського моря наражаються на дії українських партизанів і удари дронів, що робить альтернативні маршрути вкрай уразливими, вважає Селезньов.
Наступ на Сумщину – реальна загроза?
На тлі нещодавніх заяв Володимира Путіна про створення буферної зони вздовж кордону з Україною, за даними української розвідки і президента України Володимира Зеленського, Росія зосередила близько 50 тисяч військових на кордоні з Сумською областю. Однак, за словами Селезньова, це не означає неминучого повномасштабного наступу на цьому напрямку.
За останні 2-3 дні темпи наступу противника на Сумщині значно знизилисяВладислав Селезньов
«Ситуація на Сумщині ще тиждень тому викликала серйозне занепокоєння. Однак за останні 2-3 дні темпи наступу противника значно знизилися», – повідомив експерт.
Він пояснює це ефективною системою українських інженерних укріплень, які ворог не може подолати. Для масштабного наступу російської армії, за словами Селезньова, потрібно було б збільшити чисельність військ у рази.
Південь у пріоритеті
Незважаючи на активність Росії на півночі України, російське командування не готове послабити угруповання в Криму і на південних напрямках. Це означає, що Крим і далі використовуватимуть як допоміжний ресурс для підтримки операцій у Херсонській і Запорізькій областях, а не як плацдарм для нових наступів, упевнений експерт.
«Фактично ворог має послабити свої позиції та ресурси, які діють на півдні Запорізької та Херсонської областей, вивести частину своїх сил з території Донецької області, на що він ніколи не піде», – сказав Владислав Селезньов.
Селезньов вважає, що найближчі тижні характеризуватимуться стагнацією російського наступу на півночі, а основна увага Росії буде зосереджена на Донецькому напрямку – зокрема, на спробах прорватися до Слов'янська, Краматорська та Часового Яру.
Крим радше хаб, ніж плацдарм
Аналіз поточного стану військової інфраструктури Криму показує: півострів став ключовим елементом логістичної системи та оборонної архітектури Росії. Його значення як форпосту наступальних операцій знизилося – як через обмеженість ресурсів, так і внаслідок дій України.
«Компоненти сил і засобів російських окупантів у Криму спрямовані на те, щоб частково захищати територію півострова, а все інше – допоміжне, для виконання логістичних завдань», – підсумував Владислав Селезньов.
Окупанти продовжують використовувати Чонгар і Кримський перешийок для перекидання значної кількості техніки та живої силиСергій Хлань
Росія активно використовує окуповані території півдня України як стратегічний логістичний коридор. Особливо важливу роль у цій системі відіграють Крим і окупована частина Херсонської області, розповів в ефірі Радіо Крим.Реалії депутат Херсонської обласної Ради Сергій Хлань. Особливо інтенсивно задіяна Арабатська стрілка, яка з початку повномасштабного вторгнення стала важливим плацдармом для ротації російських військ.
«Окупанти продовжують використовувати Чонгар і Кримський перешийок для перекидання значної кількості техніки та живої сили», – сказав експерт.
За його словами, у районі Генічеська розгорнуто цілий військовий комплекс: колишні бази відпочинку на Арабатській стрілці перетворені на логістичні та адміністративні центри, каже Сергій Хлань.
«На Арабатській стрілці відбувається не просто накопичення сил, а й ротація: туди виводять військових на відпочинок із лінії бойових дій, а натомість надходять нові сили і техніка з Криму», – зазначив він.
Додатково до Чонгара Росія побудувала нову дорогу, що з'єднує Керч і Генічеськ через Арабатську стрілку. Її, за інформацією місцевих жителів, активно використовують для переміщення військової техніки.
Дороги війни
Нещодавня заява російського уряду про виділення 7,6 мільярда рублів на відновлення доріг в окупованих регіонах викликала обговорення щодо реального стану інфраструктури та її значення для логістики.
Окупанти розширюють дороги, побудовані ще до 2022 рокуСергій Хлань
Експерт уточнив, що йдеться про модернізацію вже наявних трас, які активно використовують у військових цілях.
«Окупанти розширюють дороги, побудовані ще до 2022 року. Наприклад, траса, що з'єднує Каховку з Генічеськом через Новотроїцьке і Новоолексіївку – її проблемні ділянки були відремонтовані ще до початку війни», – сказав він.
Він наголосив, що російська влада видає за власні досягнення ремонтні роботи, проведені до початку вторгнення, тоді як реальних капітальних реконструкцій небагато. Винятком стала дорога від Чонгара в бік Мелітополя.
«Єдина дорога, яку капітально відремонтували вже під час окупації, – це дорога від Чонгара в бік Мелітополя. Вона важлива, тому що використовується для перекидання техніки і живої сили», – додав експерт.
Крім автомобільних трас, російські окупаційні сили активно використовують залізницю на території Херсонської області. Особливе значення має вузол у районі Чонгара і станції Новоолексіївка, звідки йде розподіл техніки.
«Через Чонгар, де до початку повномасштабного вторгнення були розібрані колії і рух поїздів був неможливий, окупанти відновили залізницю одразу після вторгнення», – повідомив експерт.
Залізничне сполучення відіграє критичну роль у постачанні російських військ. Після відновлення шляхів одразу почалася активна експлуатація цього маршруту для доставки військової техніки та боєприпасів.
«Саме Новоолексіївка є для них ключовою станцією, яка продовжує використовуватися для перекидання військової техніки залізницею», – зазначив він.
Важливою залишається також станція Партизани, яка разом із Новоолексіївкою функціонує як логістичний хаб, що з'єднує окуповані регіони з Кримом і далі – з материковою частиною Росії.
Крим і Херсонщина – основа російської логістики
За словами експерта, значення Криму та окупованої Херсонської області в логістичному ланцюзі Росії залишається критично важливим. Саме через ці території в перші дні повномасштабного вторгнення пройшли основні сили, що просувалися вглиб України.
«Саме з боку Криму через Херсонщину в перші дні повномасштабного вторгнення були перекинуті основні та найбільш потужні сили окупантів, які просувалися в бік Мелітополя», – сказав він.
Цей кримсько-херсонський маршрут був важливим із самого початку і продовжує залишатися такимСергій Хлань
Він зазначив, що цей маршрут дозволив російським військам здійснити оточення Маріуполя, а також налагодити стабільне постачання угруповань, що діють у південних областях України.
«Цей кримсько-херсонський маршрут був важливим від самого початку і продовжує залишатися таким – окупанти лише посилюють там систему ППО і продовжують використовувати цей коридор як ключовий логістичний хаб», – наголосив експерт.
Крім того, він додав, що Росія навряд чи добровільно відмовиться від контролю над цим регіоном, навіть якщо йтиметься про посилення інших напрямків свого наступу. Ця територія залишається для окупаційної армії надто значущою з точки зору постачання та оборони.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокуватидоступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://d2jpzw9atzli5g.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagramта ViberКрим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
